З поширенням дезінформації стає дедалі важче відрізнити історії, засновані на фактах, від “фейкових новин”. У цій статті “Репортери без кордонів” (RSF) пропонують сім запитань, які варто поставити собі, щоб переконатися в достовірності історії.
Дезінформація стала зростаючим викликом для будь-якого читача, який хоче знайти засновану на фактах і достовірну інформацію, особливо з удосконаленням штучного інтелекту, який може створювати реалістичні сфабриковані історії або фальшиві зображення. Щоб оцінити, чи можна довіряти новині, ось сім ключових запитань, які слід ставити щоразу.
1. Чи є засіб масової інформації справжнім та авторитетним?
Медіа, яке вже публікувало недостовірні або неетичні матеріали в минулому, має високі шанси зробити це знову. Проведіть швидкий пошук в Інтернеті щодо історії конкретного медіа та перевірте, чи дійсно воно є тим, за кого себе видає. Деякі медіа імітують логотип та дизайн відомих новинних агентств, тому вам також потрібно ретельно перевірити URL-адресу сайту та розділ “Про нас”.
2. Чи є автор реальною та авторитетною особою?
Подібно до довіри до самого веб-сайту, автор історії також має значення. Чи існує він взагалі? Чи відомий він тим, що публікує сенсаційні матеріали, або своєю професійною етикою? Проведіть швидкий пошук в Інтернеті за його імʼям та репутацією. Медіа, з яким зазвичай співпрацює автор, є ще одним показником довіри до автора.
3. Чи є джерела точними та надійними?
Історія, що заслуговує на довіру, має надійні джерела, процитовані в статті. Перевірте, чи джерела, на які є посилання, походять з легітимних веб-сайтів або платформ, чи вони написані справжніми авторами, і чи підтверджують те, що стверджує автор статті.
4. Чи є ця історія жартом?
Деякі історії є навмисно неправдивими, оскільки вони мають на меті сатирувати та розважати. Варто перевірити, чи відомий веб-сайт, автор і джерела пародії та сатири. Дата публікації також може відігравати важливу роль: до будь-якої новини, опублікованої в День сміху, слід ставитися з обережністю.
5. Чи відповідає заголовок змісту?
Використовуючи емоційні заголовки, можна стимулювати залученість у соціальних мережах і пошукових системах, але вони можуть не відображати зміст статті. Уважно читайте статтю і не поширюйте допис лише через привабливий заголовок.
6. Чи є фотографії реальними і відповідають контексту?
“Фейкові новини” часто містять маніпуляції з фотографіями або фотографії, вирвані з контексту. Використовуйте зворотний пошук зображень – знаходьте в мережі його точні копії та пов’язані зображення на основі розпізнавання елементів на ньому – для перевірки походження фотографії та її контексту.
7. Чи мають сенс дати?
Звертайте увагу на часові рамки і на те, чи мають вони сенс. Майте на увазі, що іноді застарілі історії виштовхують назад у соціальні мережі так, ніби вони нові. У такому випадку старіші версії історії з’являтимуться в інтернет-пошуку.
