Мова ворожнечі є однією з найпоширеніших форм онлайн-переслідувань, з якими стикаються журналісти. У цій статті «Репортери без кордонів» (RSF) дають поради щодо того, як правильно реагувати на цей феномен.
Мова ворожнечі є однією з найпоширеніших форм агресивних дій в Інтернеті, як на платформах, так і через особисті повідомлення. Зловмисники висловлюють свою позицію в неадекватний, часто образливий або жорстокий спосіб і зазвичай зосереджуються на конкретних характеристиках особистості жертви, таких як стать, раса, політичні погляди чи релігія, як спосіб дискредитувати особу, щоб уникнути обговорення початкової теми розмови.
Від образи до залякування, ворожі висловлювання можуть перерости в наклеп і погрози вбивством. Іноді недобросовісні суб’єкти, або «тролі», діють узгоджено, щоб націлитися на конкретну особу з єдиною метою – завдати їй шкоди.
Оскільки журналісти постійно знаходяться в центрі уваги громадськості та часто критично висвітлюють суперечливі або делікатні теми, вони, на жаль, стали звичайною мішенню для висловлювань ненависті в Інтернеті. З огляду на те, що технології тепер доступні для більшості людей, переслідування в Інтернеті стали все більшою загрозою для журналістів і можуть мати значний вплив на їхнє психічне здоров’я та результати роботи.
Репортери з маргіналізованих груп, а також жінки-журналістки особливо сприйнятливі до того, щоб стати об’єктом ворожих висловлювань. Дослідницький проект під керівництвом Міжнародного центру журналістів на замовлення ЮНЕСКО виявив, що майже три з чотирьох жінок-журналістів зазнавали переслідувань в Інтернеті протягом своєї кар’єри, причому деякі заявляли, що за онлайн-погрозами слідували напади в реальному житті.
Як протидіяти атакам мовою ворожнечі
- Задокументуйте порушення: образливий і погрозливий вміст має бути задокументований у випадку ескалації агресивних дій і призведе до кримінального розслідування. Журналісти повинні зберегти шкідливий вміст або зробити знімок екрана, на якому буде показано особу користувача, а також час і дату публікації.
- Блокування зловмисника(ів): на електронних пристроях, а також на платформах соціальних мереж існують варіанти блокування певних номерів, профілів користувачів, вмісту та ключових слів.
- Повідомляйте про шкідливий вміст адміністраторам: мова ворожнечі зазвичай порушує умови обслуговування онлайн-платформи, на якій вона була розміщена. Журналісти повинні систематично повідомляти про атаки мовою ворожнечі в соціальні мережі або адміністратора веб-сайту, який видалятиме вміст і сповіщатиме зловмисника(ів) про вжиття заходів або навіть заблокує їх у разі повторних порушень.
- Попросіть підтримки: через велику кількість шкідливих дописів і коментарів повідомити про агресивні дії в Інтернеті може бути надто важко для одного журналіста. Репортери також можуть звернутися за допомогою до спільноти та прихильників.
- Подайте позов: мова ненависті також часто порушує національне законодавство (журналісти можуть використовувати цей посібник, щоб зрозуміти відповідні закони, наприклад в описаних 13 країн), і на неї можна відповісти через судову процедуру.
Як запобігти ескалації мови ворожнечі
- Чесно ставтеся до своїх помилок: деякі користувачі онлайн можуть бути обґрунтовано розлючені недоречним або неточним репортажем, який мимоволі зробив журналіст. У цих випадках додаткове пояснення чи твердження можуть допомогти запобігти коментарям, які розпалюють ворожнечу.
- Візьміть участь у конструктивній розмові: хоча багато коментарів можуть здатися образливими, деякі можуть просто невміло висловити зацікавленість своїх авторів у конструктивній дискусії. Журналісти повинні спробувати протиставити свої аргументи фактами та перетворити дискусію на плідну розмову, у якій кожен висловлює свою точку зору.
- «Не годуй тролів»: ігнорувати хейтерів — це одне з найважливіших правил соціальних мереж. Якщо контрпромова чи дискусія здаються марними, найкраще ігнорувати тролів і повернутися на платформу через кілька годин або днів. У багатьох випадках вони, ймовірно, вже перейшли до наступної цілі.
- Обмежте час, проведений у соціальних мережах: постійна мова ворожнечі в Інтернеті може серйозно вплинути на психічне здоров’я журналіста. Журналістам варто спробувати обмежити час, який вони проводять у соціальних мережах, або вимкнути сповіщення.
Додаткові ресурси
- Репортери без кордонів (RSF): звіт про переслідування журналістів в Інтернеті та про армії «тролів», що діють у різних країнах.
- Perspective API: інструмент, який використовується редакціями новин для автоматичного виявлення потенційної ненависті.
- DACHS: підхід на основі даних до протидії мові ворожнечі. Журналісти можуть підписатися на сповіщення через свої облікові записи Twitter, щоб відстежувати мову ненависті в своїх хронологіях, і зробити внесок у базу даних за допомогою свого розширення анотації мови ворожнечі.
- PEN America: онлайн-посібник із сфери боротьби з домаганнями.
- Представництво ОБСЄ з питань свободи ЗМІ: ресурси для журналісток онлайн.
- Thomson Reuters Foundation: практичні та юридичні інструменти для захисту безпеки журналістів, зокрема від переслідувань в Інтернеті.
- Dart Center: посібник із насильства в Інтернеті та самозахисту.
